Скажи мені, люба - скінчився вже лютий?
Лежу я під кригою, холодом скутий.
Нема ні хреста, ні самої могили…
Скажи мені, люба - шпаки прилетіли?
Скажіть мені, люди, чи лютий розтанув?
Лежу у багнюці, розчавлена танком.
Ніхто не ховає, та й що там ховати…
Згадай мене, сестро! Згадай мене, брате!
Скажіть мені, друзі, скажіть мні, сусіди -
Чи там, нагорі, розпустилися квіти?
Лежу під завалом, накрита стіною…
Скажіть мені, друзі - вже пахне весною?
Скажи мені, мамо, скажи мені, тато -
Вже можна без шапки надворі гуляти?
Бо шапку згубив я, коли мені в спину
Поцілив солдат із чужої країни.
Скажи мені, Боже - Ти чуєш? Ти бачиш?
Ти поряд сидиш і у розпачі плачеш.
Давай мені руку, скажи: «паляниця»!
Ми сонце запалим, і лютий скінчиться.
22.02.2023. Євгенія Комарова