Сергій Коршунов
Затиснуті долі на мінному полі,
У вирвах окопів, в спекотній імлі,
І душі палали голодні і голі,
Холодна весна на гарячім стволі.
Завмерли всі тіні на картах й радах,
Й минуле приходе в уривчасті сни,
Не буде спокою на списаних мапах,
На рваних дорогах без жалю й краси.
Тепер, розділяючи радість і смуток,
Ховаюсь у гілля самотніх дерев,
Гармати гриміли і сіяли круто,
Свій гнівний і грубий, сталевий манер.
Маневри, маневри і ночі холодні,
Зрівняли життя під фундамент, під нуль,
І кров закипіла в пульсуючих скронях,
Та сонячні плями у пострілах куль…
03.03.25
курський напрямок